Захопити момент – одне з головних завдань фотографії, а от навчитися цьому – справа нелегка. То ж як стати на шлях фотогафа та чи існує межа між вічною та модною фотографією. Про це на розповість викладач кафедри фотомистецтва та організатор та учасник багатьох фотовиставок - Вдовіченко Наталія Віталіївна.
Вітаю, Наталіє Віталіївно. Мені пощастило Вас зустріти на фотовиставці студентів «Кукольорограми». Хто був ініціатором виставки?
Зазвичай я домовляюся, де і що представити.
Чому Ви вирішили пов’язати своє життя з фотографією?
Справа в тому, що я не обирала фотографію. Я обирала спеціальність
хіміка ₋ технолога. Я більше пов’язана з кінематографією, ніж з фотографією, але 90-ті були достатньо важкі. Якось так доля розпорядилася. Фотографія була тим видом мистецтва, яким можливо було займатися, бо кінематографія тоді припинила розвиватися.
На вашу думку, яка різниця між модною фотографією і вічною?
Модна також може бути вічною. Про це говорив ще Стейхен на початку XX століття. Коли він почав робити успіхи в фешн ₋ фотографії, Стігліц розірвав з ним будь-які стосунки. Тому що вважав: модна і вічність - різні речі. А Едвард Стейхен довів, що можливо поєднувати комерцію з художньою фотографією. На своєму прикладі фотограф показав, як робити якісно вічні світлини. Я не бачу сильного конфлікту між поняттями вічно і модно. Головне ₋ робити з розумом і вкладати в роботи вміння і душу.
Чи знаєте якісь старі техніки створення фотографії? І чи використовуються вони сьогодні?
Так, звичайно. Ми використовуємо всі техніки, які створив Генрі Фокс Талбот. Виставка «Кукольорограми» зроблена на основі винаходу
негативно - позитивного процесу у фотографії. Сподіваюсь, зможемо просунути роботи на більш високий рівень, тобто почати співпрацювати з різними дизайнерами. Щоб це не було просто в рамках лабораторії, а пішло далі. Це ескізи для тканин, шпалерів, інтер’єру та для чого завгодно! Просто неймовірні речі, які не дуже складно робити. Але потрібно, знову ж таки, щоб думала голова, було відчуття смаку, уміння, талант.
Як зберігати старі фотографії, щоб вони не змінились з часом?
Головне, щоб вони були добре оброблені. Свіжі розчини, дотримання технології, норм та умов. Фотографії потрібно зберігати при правильній температурі. Оптимальна температура для зберігання кіноматеріалів ₋ 15-20 градусів тепла.
Роботи якого фотографа вам найбільше подобаються і чому?
Одного немає.
Едвард Стейхен, Альфред Стиглиц, Сара Мун - це неймовірні фотохудожники, вони непросто зуміли створити композицію, а ще вклали в неї себе. Це відчувається.
Сьогодні будь-хто може зробити знімок за допомогою телефону. Чи кількість означає якість? Невже кожен може зробити якісну фотографію? Можливо, для цього потрібно мати, щось більше ніж просто телефон?
Знову таки, бажано мати освіту, знати, з чого складається мова фотографії, щоб людина могла скласти два кола і передати через світлину їхню історію. Розумний художник завжди ставить питання, він ніколи не пояснює зображення. Гірше за все, коли художник зробив фотографію і додав до неї текст - пояснення, що хотів сказати. І вже не цікаво, це ,швидше, мінус цьому фотохудожнику, ніж плюс. Коли підходиш до роботи, ти навіть не прочитав назву, але тебе вже щось збуджує. Починаєш шукати відповіді, перед тобою цілий світ, ти знаходиш в цій роботі своє відображення, ти рефлексуєш. А можливо знімати на будь-що, хоч на телефон.
На вашу думку, якими рисами повинен володіти істинний фотохудожник?
Бути трудолюбивим, по-іншому нічого не вийде. Це «пахар», він спить з фотоапаратом, їсть, скрізь з ним. Це фанатик.
Автор: Каліновська Вікторія