Тімлін Едуард Леонідович – класик, який тримає руку на пульсі часу
Кінооператор, сценарист, актор, Заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки кінематографістів України (НСКУ). Для нього робота найголовніше у житті. Зняв понад 300 фільмів.
Доброго дня Едуарде Леонідовичу, рада познайомитися з класиком українського кіно. Чому ви вирішили стати оператором?
Моя мама працювала на студії Олександра Довженка і мене з дитинства вабив світ кіно. Я все дитинство бігав по студіях, дивився як відбуваються зйомки. Мені давали маленькі шматочки плівки , так звані «горішки» і я сам почав знімати. Тому, я зразу знав куди і на кого буду вступати, звичайно це був ВДІК! Ще до вступу в університет , я вже крутився на різних студіях та знімав кіно.
Що вам подобається у професії ?
Після закінчення університету я знімав різне кіно - ігрове, неігрове, усякі фільми. Пробував себе у різних жанрах та напрямках, тому з гордістю можу заявити, що мені подобається усе. Адже створення фільму це цікавий, магічний процес від якого важко відірватися.
Чи є у вас фільм-візитна картка?
Та у мене є все, серед них важко виділити щось конкретне. Але, якщо обирати за жанром, то неігрове кіно «Освідчення в любові», знятий у 1966 році. Це повнометражний фільм про жінок України, їхню важку долю. Хоч він і вийшов маленьким тиражем, але там багато чого цікавого і побудова зображення, і таке інше. А з-поміж ігрового кіно, то це «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура», знятий на кіностудії Довженка. Це великий цікавий фільм про літак американського льотчика, який заблукав у часі. Льотчик потрапив в епоху славного короля Артура, де він зустрів легендарних лицарів Круглого столу. Герой стане свідком величі й загибелі королівства. Взагалі у мене багато фільмів і це далеко не весь список моїх візитних карток.
Чи хотіли б ви знімати кіно і далі?
Я знімав і буду знімати! Я і зараз знімаю фільм про Давида Черкаського, я активно допомагаю у зйомках. Також знімають фільми мої студенти, я консультую їх у деяких питаннях. Тому, я не буду зупинятися на досягнутому, буду знімати, знімати і ще раз знімати! Адже це так цікаво, зйомки це все моє життя - від цього важко відректися, чи перестати. Потрібно знімати, знімати і ще раз знімати!
Що вам давала ваша професія?
Довголіття і любов до життя – більше нічого. Довголіття тому, що увічнила моє ім’я у історії кінематографу, любов до життя тому, що кожен кадр потрібно було розбирати,тобто відчувати, що навколо тебе, любити світ, любити життя і віддавати ці почуття фільмам. Я люблю свою роботу!
Чому ви прагнете навчити своїх студентів?
Перш за все думати, куди б вони не потрапили і що не було навколо вони повинні мати свою чітку думку. Думку про все. Де б вони не були, щоб не забували про місце де народилися, країну, в якій живуть. Ніхто не знає у який куточок світу занесе нас життя , головне завжди повертатися додому та пам’ятати про своє коріння. Бути патріотом батьківщини і любити свою професію, адже, якщо ти не любиш, що робиш, то чи буде з цього толк?!
Едуарде Леонідовичу, ось ви знімали кіно у двох епохах, яке кіно краще. Те, що знімали у двадцятому чи двадцять першому столітті ?
Немає гіршого чи кращого. Тут питання техніки. На сьогоднішній день техніка стала набагато простішою у використанні. Зараз можна за невеликі гроші знімати і не залежати ні від нікого, знімати дійсно хороше та геніальне кіно. У нас не було цієї можливості, адже потрібно було купувати кіноплівку, а вона не дешева. Тим паче її потрібно не мало, за нами слідкували, щоб ми не знімали зайвого. Було багато історій в житті, коли мої колеги, знімали авторське кіно, але потім за це «отримували по повній». І в мене теж таке було. Тому, я не можу сказати, що краще, адже тоді нашим фінансуванням займалася держава і у нас не було можливості, якось творчо розійтися. Ми не могли повністю реалізувати свій потенціал. Але, попри це, двадцяте століття залишило багато чудових фільмів. Звичайно сьогодні є і кращі.
Зрозуміло. У вас є свої секрети зйомки?
По-перше потрібно знати історію створення зображення: як правильно знімати, які переходи, ракурси і таке інше. У кожного оператора свої секрети зйомки, особисті так би мовити. Адже кожен має свій погляд як краще знімати. Його потрібно розвивати, розвивати своє світорозуміння. Взагалі найскладніше знайти команду, яка б тебе розуміла. Без хорошої команди, не буде хорошого фільму.
Чи є у вас оператори на яких ви рівняєтесь, чи рівнялись колись?
Я з іншої епохи і у нас були свої еталони ідеалу. Наприклад, у мене - це був Едуард Тіссе. Він знімав хроніку громадянської війни. Створював разом з С.Ейзенштейном фільми: «Броненосець „Потьомкін“» ,«Старе і нове», «Жовтень» та ін., а з О. Довженком — «Аероград» . Певно саме через Тіссе, мені подобається знімати документальні фільми. Для мене він був еталоном натурних зйомок, а не натурних - Андрій Москвін. Москвін також знімав з Ейзейнштейном фільм «Иван Грозный». Для мене вони були класиками. Потім з’явилися інші.
І наостанок, якими рисами повинен володіти істинний оператор?
Він повинен мати твердий світогляд у світорозумінні і розумінні своєї професії і не творити те, чого він не хоче. Не робити того, що від нього вимагають проти його волі - тоді буде істинний художник, людина, яка зможе зняти прекрасне кіно. Цьому я і навчаю своїх студентів, адже техніка вона змінюється, а людська душа вона багатогранна і глибока.
Дякую за відповіді на питання. Усього вам найкращого та творчої наснаги!
Дякую і вам також.
Автор: Вікторія Каліновська
#кнукім #кук #ікітб #фкітб #факультет_кіно_і_телебачення #інститут_кіно_і_телебачення #Поплавський #абітурієнт2018 #абітурієнт #зно #телебачення #кіно #київський_університет_культури #київський_національний_університет_культури_і_мистецтв