Журналіст запитав
Одного разу молодий журналіст запитав у Едісона: «Томасе, ви один із засновників світового кінематографу завдяки вашому кінетоскопу. Всім цікаво, як ви створили цей прилад?»
Томас трішки подумав і почав: «Ви знаєте, я здивований , що ви питаєте саме про кінетоскоп, бо я більш відомий завдяки лампочці. Але не про те... Кінетоскоп...
15 квітня 1891 року мій винахід було запатентовано. Я створив прилад, який зробив всесвітній прорив. Кінетоскоп - це така велика дерев'яна будка, зверху якої був окуляр. Він потрібен для того, щоб дивитися короткі фільми. Та, напевно, вам цікаво, як працює апарат всередині? Дуже просто. Всередині дерев'яної будки були спеціальні ролики, на які я намотав кіноплівку. Ролики крутили плівку і люди дивилися фільм. Тобто прилад простий в розумінні.»
Журналіст запитав у винахідника: « Чи були мінуси приладу?», на що Томас відповів: «Був дуже сильний мінус, полягав він в тому, що фільми дивитися могла лише одна людина. Я це виправити не зміг, але це виправили брати Люм'єри, які показали кіно на великому екрані для багатьох людей».
Томас Алва добавив: «До речі, я спочатку планував зробити не кінетоскоп, а кінетофон, але зробив його пізніше . Особливість кінетофону в тому, що короткі відео можна дивитися зі звуком. Тобто, у кіно з’явився перший звук разом з картинкою! Це б кардинально змінило уявлення про кіно. Усе-таки, я його створив та з'явилося дуже багато проблем із записом звуків, тому багато кінетофонів не було.»
Після цього Томас отримав останнє запитання: «Як ви прийшли до створення кінетоскопу?»
Вчений одразу відповів: «Я з дитинства мрію. Багато мріяв, багато працював, старанно вчився та робив багато помилок. Звісно, не всі прилади моєї компанії зробив я, але мені спадало на думку багато ідей. Я винайшов навушники і мені захотілось зробити щось схоже на них, але для кіно. Тобто, щоб людина могла бачити відео зі звуком. Так з'явився кінетофон . Взагалі, майже все життя я провів у своїй лабораторії і створював прилади. Геній - це 1% натхнення та 99% поту.»
