МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ
Студенти факультету кіно і телебачення, здобувають практичні навички не лише в Україні, а й поза її межами. Яскравим прикладом став студент кафедри звукорежисури кіно і телебачення! Протягом навчання, студент має безліч можливостей працевлаштуватись, так як система освіти в університеті культури зазнає колосальних реформ задля примноження скілів здобувача освіти. Один з варіантів отримання міжнародної практики, це програма: ЕРАЗМУС+ – це Програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту. Програма має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць і соціального згуртування, для розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності і активного громадянства. Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності в освіті та для молоді, проєкти та партнерства, розвитку інновацій, розвиток стратегій і співпраці, професійні мережі та відкриті ресурси.
Владислав Козир, студент кафедри звукорежисури кіно і телебачення, майстерні заслуженого діяча мистецтв України - Барби Ігоря Давидовича. Проявляв свою активність та професійність, не лише на парах, а й в студентському активі факультету. Паралельно проходячи практику в різних установах, на даний момент Владислав вчиться на 4-му курсі, працює в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка, де відпрацював практично усі вистави з репертуару, серед яких "Конотопська відьма", "Калігула", "Украдене щастя", "Безталанна", про останню виставу розповімо детальніше.
20 вересня виставу “Безталанна” Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка побачили відвідувачі фестивалю "Возз'єднання Румунських Національних Театрів" у Кишиневі де головним звукорежисером виступив наш студент Владислав Козир. Напередодні на прес-конференції франківці разом з представниками Teatrul National „Mihai Eminescu” обговорили важливість національної ідентичності у виставах. “Ця вистава особлива для нас. В Україні великий попит на класичні твори, а надто у сучасному прочитанні. Українці дуже люблять вивчати свою історію, тому для нас дуже цінно і важливо показати цю виставу світові. Показати, які є українці. Показати, яка є класика в Україні”, – говорить Malvina Khachatryan, акторка театру Франка.
Коротко про пʼєсу: «Безталанна» - найпопулярніший драматичний твір одного із засновників українського професійного театру, актора, режисера, драматурга Івана Карпенка-Карого. І не лише його, а й усієї національної спадщини в цілому. В центрі оповіді любовний трикутник: Варка-Гнат-Софія. Їхні взаємини становлять головну сюжетну лінію драми. Проте автор пропонує непростий, а більш глибинний варіант осмислення та занурення у вічну категорію - Кохання, Любов, що даруються лише обраним. Вона буде існувати доти, доки існує Життя, Людство, Світ.
Як, ненароком? Не подумавши? Жартома? Чи з ревнощів? Кинуте слівце, фраза як іскра, що провокує полум'я, здатна знищити все живе: людські взаємини, добро, любов, красу, безліч тих чеснот, що роблять людину людиною. При всій ліричності, ніжності оповіді автор з педантичною скрупульозністю психолога досліджує найскладніше – еволюцію перетворення Кохання, Любові, Жертовності, яка їх супроводжує, на Пристрасть, Жагу, Ненависть. Жага стає шаленою і пробуджує Фатум, чия ненаситність потребує якомога більше жертв. Його ненажерливість зростає щохвилини і йому вже замало лише коханців, які не відчувають, не бажають чи не в змозі збагнути власного містичного перетворення з людини на ненаситну потвору, засліплену власними емоціями та жагою володарювання. Жерло Фатуму, як вир затягує в свою страшну пастку всіх, хто стає на заваді, знищує, випалює душі і почуття. І лише коли виникає порожнеча, головний герой Гнат прозріває зі словами: «Я ненароком, з серця…».
Зі слів Владислава, він мав можливість, і він нею скористався, і в такий складний час отримав шанс показати не тільки українську виставу світу, а й професіоналізм та рівень саунд освіти в університеті культури.
Зичимо Владиславу і надалі творчих здобутків, та вдалого дипломного проєкту.
Слідкуйте за нашими розділами в соціальних мережах!
Автор статті: Данило Сопін
