ЕКСКУРСІЯ ДО ДЕРЖАВНОГО КІНОФОТОАРХІВУ
Студенти кафедр режисури, фотомистецтва та операторської майстерності відвідали центральний державний кінофотоархів, мали змогу подивитись кадри 100-річної давності та віднайшли фото повоєнного Києва! Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів – архівна установа, що зберігає документи Національного архівного фонду свого профілю, а саме аудіовізуальні документи, документи в електронній формі та електронні інформаційні ресурси. Архів знаходиться у підпорядкуванні Державної архівної служби України. Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.Пшеничного - найбільша в Україні архівна установа, яка забезпечує збереженість та доступ до аудіовізуальних документів Нац. архів. фонду. Заснований 1932 як Всеукр. центр. фотокіноархів у м. Києві.

Документальне зібрання архіву налічує понад 460 тис. документів, у яких специфічними засобами кіно, фотографії та звуку відтворено події вітчизн. та світ. історії від серед. 19 ст. до сьогодення. Інформаційно-пошукові системи архіву включають: описи документів, систему каталогів (на кінодокументи — систематичний, іменний, фільмовий, журнальний, режисерський; на фотодокументи — систематичний та іменний; на фонодокументи — систематичний та іменний; на відеодокументи — систематичний та іменний), довідково-інформаційні видання, передусім — довідники про склад і зміст кінодокументів: анотовані каталоги: "Кінолітопис: анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (червень 1945—1955)" (2002), "Кінолітопис: анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1956—1965)" (2003), "Україна і Друга світова війна: Кінолітопис: анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіносюжетів, спецвипусків (1939—1945)" (2006), "Кінолітопис: анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (1896—1939)" (2009), "Кінолітопис: анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1966—1975)" (2010).

За півтори години екскурсії студенти мали змогу відчути справжні емоції, від перших світлин яким більше за 100 років, побачили процес відтворення чорно-білих фільмів, а також отримали багато різної інформації для того аби мати можливості користуватися всіма надбаннями кінофотоархіву.
Автор статті: Данило Сопін

