«Знімальний майданчик – найкраще місце для навчання», - Барба Ігор Давидович
Чи завжди відомо нам, що потрібно для того, аби серіали чи фільми дійсно якісно «звучали»? Сьогодні ми спробуємо дещо привідкрити цю таємницю,адже наш співрозмовник – заслужений діяч мистецтв України, звукооператор, звукорежиссер телевізійного серіалу “Леся+Рома” на ICTV – Барба Ігор Давидович!
Журналіст: Ігоре Давидовичу, Ви працювали над фільмами різних жанрів: ігровими, документальними, художніми. В якому жанрі працювати найкраще або ж найважче?
І.Д.: Найкраще і найважче працювати в документальному кіно, це мій улюблений вид кінематографу. Як на мене, він був дуже потужним в Радянському Союзі, особливо в Україні, тому неігрове кіно досягало європейського рівня. Я 35 років пропрацював на студії науково-популярних фільмів, останнім часом працюю як в ігровому кіно, так і в телесеріалах, але улюблений вид кінематографу – неігрове кіно.
Журналіст: Ви згадали про телесеріали, тож ні для кого не секрет, що ви були звукорежисером серіалу «Леся+Рома». Чи є якась відмінність між звукорежисурою фільмів та серіалів. Якщо так, то в чому вона полягає?
І.Д.: Так, це абсолютно різне виробництво, різні види роботи. Якщо в кіно ви знімаєте 2-3 корисні хвилини в день, то в серіалі – від 15 до 25 хвилин. Це зовсім інша інтенсивність роботи, менше претензій до творчості, більше – до технологій.
Журналіст: Ви відносно нещодавно написали статтю «Запис звуку на знімальному майданчику», що Вас до цього спонукало?
І.Д.: Хотілося щось розповісти студентам, які могли б це взяти і прочитати, щоб вони не повторювали моїх помилок, бо професіоналізм — це досвід. Людина все одно вчиться на власних помилках. Ніхто, на жаль, не вчиться на чужих, але, може, комусь це відкриє ази нашої професії, допоможе подолати деякі перешкоди, на які натрапив я в свій час.
Журналіст: Чи є у якась робота або історія, що запам`яталася Вам найбільше?
Б.І.Д.: Їх було багато, але одна з найзнаменитіших - це робота над фільмом «Назви своє ім`я» із Сергієм Буковським , в англійському варіанті «Spellyourname». Це дуже важкий документальний фільм, тривалістю півтори години з трагічною історією про голокост на території України. Там було два продюсери: Віктор Пінчук та Стівен Спілберг — він приїжджав на прем`єру цього фільму в «Жовтневому палаці» .Тоді Спілберг був в Україні єдиний раз. Туди з`їхалося багато людей з Америки, а також французький продюсер. Це було дуже важке виробництво, яке запам`яталося найбільше.
Журналіст: Чи виникали якісь труднощі у взаєморозумінні?
Б.І.Д.: Ні, жодних труднощів не було, з ними дуже легко працювати, вони все розуміють, всі добре знають технологію виробництва та з повагою ставилися до знімальної групи. Там було абсолютно інше спілкування з продюсерами, на відміну від українських. У західних продюсерів на першому місці кіно, в наших дуже часто це − гроші. Це принципово різний підхід. Їх цікавить кінцевий результат і менше цікавлять гроші. Вони йшли на великі затрати для того, щоб отримати хороший фільм, і вийшов хороший результат.
Журналіст: І наостанок: яку пораду ви можете дати своїм студентам?
І.Д.: Звукорежисура — це дуже практична професія, не можна бути звукорежисером-теоретиком. Як на мене, знімальний майданчик – це найкраще місце для навчання. Все, що відбувається тут — це дуже добре, але якщо вони не потраплятимуть на знімальний майданчик – вони нічому не навчаться. Порада тільки одна: треба багато працювати, робити багато фільмів, писати звук, знімати — тільки тоді щось вийде!
Автор: Кроліцька Олена
